Sanskrit & Trika Shaivism (Главная)

JavaScript отключён! Перейдите по этой ссылке!


 Paramārthasāra (Парамартхасара) Абхинавагупты: Строфы 79-82. Недвойственный Кашмирский Шиваизм

Стандартный перевод


 Вступление

Paramārthasāra продолжается со следующими четырьмя строфами. Это двадцатый набор из четырёх строф, а все Писание составлено из 105 строф.

Естественно, я включаю исходные строфы, которые комментирует Yogarāja. А также добавляю огромное количество примечаний, чтобы сделать содержимое как можно более доступным для понимания читателя.

Санскритский текст Yogarāja — тёмно зелёного цвета, а исходные строфы Абхинавагупты — тёмно-красного. Также, в транслитерации, исходные строфы показаны коричневым цветом, а комментарий Yogarāja — чёрным. Переведённый текст Paramārthasāra Абхинавагупты выделен зелёным и чёрным, а комментарий Yogarāja — чёрным и красным цветами.

Читайте Paramārthasāra и наслаждайтесь Высшим Ānanda, или Божественным Блаженством, дорогой Śiva!

Важно: Текст в скобках или выделенный курсивом был добавлен мною, чтобы придать фразе или предложению законченный смысл. В свою очередь, всё, что находится между двойными тире (--...--), представляет собой уточняющую информацию, также добавленную мной.

в начало


 Строфа 79—80

इदं व्रतमस्य — इत्याह


सर्वं समया दृष्ट्या यत्पश्यति यच्च संविदं मनुते।
विश्वश्मशाननिरतां विग्रहखट्वाङ्गकल्पनाकलिताम्॥७९॥

विश्वरसासवपूर्णं निजकरगं वेद्यखण्डककपालम्।
रसयति च यत्तदेतद्व्रतमस्य सुदुर्लभं च सुलभं च॥८०॥


एवं यद् वक्ष्यमाणमेतदेवास्य ज्ञानिनो व्रतं स्वात्मदेवतासमाराधनाय नियमः। कीदृशं तदाह सुदुर्लभं च सुलभं च इति। सुष्ठु कृत्वा दुःखेनाख्यातिपरिक्षयादन्योपायपरिहाररुपेण परमेश्वरानुग्रहेण लभ्यते — इत्यतः सुदुर्लभं तथा सुखेन बाह्यास्थिभस्माद्याभरणाहारनियमादिस्वीकारकदर्थनां च विना लभ्यते — इत्यतः सुलभं च। किं तद्व्रतम् — इत्याह सर्वमित्यादि। यत्सर्वमिदं प्रातीतिकं भेदावभासरूपं युक्त्यागमानुभवपरिशीलनेनाभेददृशा सर्वमिदमेकः स्फुरामीति समीक्षते। यथा श्रीभगवद्गीतासु

सर्वभूतस्थमात्मानं सर्वभूतानि चात्मनि।
ईक्षते योगयुक्तात्मा सर्वत्र समदर्शनः॥

इत्यादि। एवमभेदबुद्धिदार्ढ्यमेव व्रतम्। अन्यच्च यद् विश्वश्मशाननिरतां संविदं मनुते तदपि व्रतम्। यथा विश्वं ग्राह्यग्राहकस्वभावं घटदेहादिजडलक्षणपदार्थशवशतसमाक्रान्तम् — इति कृत्वा तदेव श्मशानं पितृवनं — यतः संविदेका भगवत्यजडातोऽन्यत्तदुल्लासितं सर्वमिदं शवस्थानीयं जडमतो विश्वस्य श्मशानेन सादृश्यम्। तस्मिन् विश्वश्मशाने निःशेषेण रतां संविदं समुत्पत्तिनिधनतया महाभीषणे मध्यवर्तिनीं मनुते अवबुध्यते। व्रती किल श्मशाने वसत्ययं पुनरलौकिको व्रती सर्वत्राहमेवैकचित्तत्त्वपरमार्थ इति मत्वा जडैः पशुप्रमातृभिर्घटादिभिः प्रमेयैश्च परेतस्थानीयैः सहोन्मत्तवत्क्रीडां कुर्वाणः संसारभुवमिमां सर्वप्रमातृप्रमेयनिधनतया भीषणं श्मशानस्वभावामध्यास्ते। अन्यच्च यद् विग्रहखट्वाङ्गकल्पनाकलितां संविदं मनुते इति। विग्रहः शरीरं स एव खट्वाङ्गकल्पना कङ्कालविधिर्योगिनः किल स्वशरीरप्रमातृताभिमानदुर्ग्रहसङ्क्षयाच्छरीरातीतं स्वात्मानं मन्यमानस्य संस्कारशेषीभूतो विग्रहः शवप्रायमेवेत्यवधारयतः स्वशरीरमेव कङ्कालमुद्राकल्पना तया कलितां भोग्याधारत्वेन मुद्रिताम्। वीरव्रतिनो हि श्मशानस्थस्य खट्वाङ्गमुद्रया भाव्यमतोऽस्य स्वसंविद्वपुषः स्वशरीरमपि वेद्यतया भिन्नमवधारयतः सैव खट्वाङ्गमुद्रा — इत्येतदप्यस्य व्रतम्। तथा वेद्यखण्डककपालं रसयति चर्वयति यच्च शब्दादिविषयपञ्चकलक्षणं सर्वभोग्यरूपमिदं वेद्यं ज्ञेयत्वकार्यत्वाभ्यां परिच्छिन्नम् — इति खण्डकं कर्परप्रायं तदेव कपालं शिरोऽस्थिशकलं यद्रसयति साराहरणक्रमेण पूर्णाहन्ताविश्रान्त्या चमत्कुरुते — इत्येतदपि व्रतम्। व्रतिना किल कपालस्थं वीरपानं रस्यते — इत्याह विश्वरस इति। विश्वस्मिन् वेद्यशब्दादिविषयपञ्चकरूपे कपालखण्डे योऽसौ सारभागश्चर्वणामृतमयोंऽशः स एव परमानन्ददायित्वाद्रसासव उत्तमं पानं तेन पूर्णं निर्भरम्। एतदुक्तं स्यात् — विश्वस्य यः शल्कस्थानीयः कठिनोंऽशः पात्रकल्पः स एव कपालं तद्गतः सारभागश्चमत्कारक्षम आह्लाददायित्वात्पानम् — इति। कपालं तु व्रतिनः करगतं भवति — इत्याह निजकरगमिति। निजाः स्वात्मीया ये कराश्चक्षुरादिकरणदेवीस्वभावाश्चिन्मरीचयस्तेषु भोग्यतया तद्वेद्यखण्डकं विषयत्वं गच्छति — इति निजकरगं यथा पाणिस्थेन कपालेन पानं पीयते तथैव वेद्यखण्डककपालेन विश्वरसासवश्चक्षुरादिसंवित्करैर्योगिना समाहृत्यास्वाद्यते। अयमाशयः — योगी सर्वदैव यथोपनतं विषयपञ्चकं करणदेवीभिराहृत्य युक्त्या स्वचैतन्यभैरवविश्रान्तिमव्युच्छिन्नां भजमानश्चरमक्षणपर्यन्तं यथोपदिष्टमद्वयदृशा निर्वाहयति — इत्येतदेवास्य परिशीलितसद्गुरुचरणपङ्कजस्य व्रतमतोऽन्यच्छरीरशोषणमात्रम् — इति॥८०॥

Idaṁ vratamasya — Ityāha


Sarvaṁ samayā dṛṣṭyā yatpaśyati yacca saṁvidaṁ manute|
Viśvaśmaśānaniratāṁ vigrahakhaṭvāṅgakalpanākalitām||79||

Viśvarasāsavapūrṇaṁ nijakaragaṁ vedyakhaṇḍakakapālam|
Rasayati ca yattadetadvratamasya sudurlabhaṁ ca sulabhaṁ ca||80||


Evaṁ yad vakṣyamāṇametadevāsya jñānino vrataṁ svātmadevatāsamārādhanāya niyamaḥ| Kīdṛśaṁ tadāha sudurlabhaṁ ca sulabhaṁ ca iti| Suṣṭhu kṛtvā duḥkhenākhyātiparikṣayādanyopāyaparihārarūpeṇa parameśvarānugraheṇa labhyate — Ityataḥ sudurlabhaṁ tathā sukhena bāhyāsthibhasmādyābharaṇāhāraniyamādisvīkārakadarthanāṁ ca vinā labhyate — Ityataḥ sulabhaṁ ca| Kiṁ tadvratam — Ityāha sarvamityādi| Yatsarvamidaṁ prātītikaṁ bhedāvabhāsarūpaṁ yuktyāgamānubhavapariśīlanenābhedadṛśā sarvamidamekaḥ sphurāmīti samīkṣate| Yathā śrībhagavadgītāsu

Sarvabhūtasthamātmānaṁ sarvabhūtāni cātmani|
Īkṣate yogayuktātmā sarvatra samadarśanaḥ||

Ityādi| Evamabhedabuddhidārḍhyameva vratam| Anyacca yad viśvaśmaśānaniratāṁ saṁvidaṁ manute tadapi vratam| Yathā viśvaṁ grāhyagrāhakasvabhāvaṁ ghaṭadehādijaḍalakṣaṇapadārthaśavaśatasamākrāntam — Iti kṛtvā tadeva śmaśānaṁ pitṛvanaṁ — Yataḥ saṁvidekā bhagavatyajaḍāto'nyattadullāsitaṁ sarvamidaṁ śavasthānīyaṁ jaḍamato viśvasya śmaśānena sādṛśyam| Tasmin viśvaśmaśāne niḥśeṣeṇa ratāṁ saṁvidaṁ samutpattinidhanatayā mahābhīṣaṇe madhyavartinīṁ manute avabudhyate| Vratī kila śmaśāne vasatyayaṁ punaralaukiko vratī sarvatrāhamevaikacittattvaparamārtha iti matvā jaḍaiḥ paśupramātṛbhirghaṭādibhiḥ prameyaiśca paretasthānīyaiḥ sahonmattavatkrīḍāṁ kurvāṇaḥ saṁsārabhuvamimāṁ sarvapramātṛprameyanidhanatayā bhīṣaṇaṁ śmaśānasvabhāvāmadhyāste| Anyacca yad vigrahakhaṭvāṅgakalpanākalitāṁ saṁvidaṁ manute iti| Vigrahaḥ śarīraṁ sa eva khaṭvāṅgakalpanā kaṅkālavidhiryoginaḥ kila svaśarīrapramātṛtābhimānadurgrahasaṅkṣayāccharīrātītaṁ svātmānaṁ manyamānasya saṁskāraśeṣībhūto vigrahaḥ śavaprāyamevetyavadhārayataḥ svaśarīrameva kaṅkālamudrākalpanā tayā kalitāṁ bhogyādhāratvena mudritām| Vīravratino hi śmaśānasthasya khaṭvāṅgamudrayā bhāvyamato'sya svasaṁvidvapuṣaḥ svaśarīramapi vedyatayā bhinnamavadhārayataḥ saiva khaṭvāṅgamudrā — Ityetadapyasya vratam| Tathā vedyakhaṇḍakakapālaṁ rasayati carvayati yacca śabdādiviṣayapañcakalakṣaṇaṁ sarvabhogyarūpamidaṁ vedyaṁ jñeyatvakāryatvābhyāṁ paricchinnam — Iti khaṇḍakaṁ karparaprāyaṁ tadeva kapālaṁ śiro'sthiśakalaṁ yadrasayati sārāharaṇakrameṇa pūrṇāhantāviśrāntyā camatkurute — Ityetadapi vratam| Vratinā kila kapālasthaṁ vīrapānaṁ rasyate — Ityāha viśvarasa iti| Viśvasmin vedyaśabdādiviṣayapañcakarūpe kapālakhaṇḍe yo'sau sārabhāgaścarvaṇāmṛtamayo'ṁśaḥ sa eva paramānandadāyitvādrasāsava uttamaṁ pānaṁ tena pūrṇaṁ nirbharam| Etaduktaṁ syāt — Viśvasya yaḥ śalkasthānīyaḥ kaṭhino'ṁśaḥ pātrakalpaḥ sa eva kapālaṁ tadgataḥ sārabhāgaścamatkārakṣama āhlādadāyitvātpānam — Iti| Kapālaṁ tu vratinaḥ karagataṁ bhavati — Ityāha nijakaragamiti| Nijāḥ svātmīyā ye karāścakṣurādikaraṇadevīsvabhāvāścinmarīcayasteṣu bhogyatayā tadvedyakhaṇḍakaṁ viṣayatvaṁ gacchati — Iti nijakaragaṁ yathā pāṇisthena kapālena pānaṁ pīyate tathaiva vedyakhaṇḍakakapālena viśvarasāsavaścakṣurādisaṁvitkarairyoginā samāhṛtyāsvādyate| Ayamāśayaḥ — Yogī sarvadaiva yathopanataṁ viṣayapañcakaṁ karaṇadevībhirāhṛtya yuktyā svacaitanyabhairavaviśrāntimavyucchinnāṁ bhajamānaścaramakṣaṇaparyantaṁ yathopadiṣṭamadvayadṛśā nirvāhayati — Ityetadevāsya pariśīlitasadgurucaraṇapaṅkajasya vratamato'nyaccharīraśoṣaṇamātram — Iti||80||

(Abhinavagupta) сказал (āha), что это (idam) (является) его --Познающего Самость-- (asya) обетом (vratam... iti):


(Познающий Самость) воспринимает (paśyati) всё (sarvam... yad) с невозмутимостью и беспристрастностью (samayā dṛṣṭyā), то есть (yad ca) он рассматривает (manute) Чистое Сознание (saṁvidam) покоящимся и наслаждающимся на (niratām) смашане/кладбище (śmaśāna) (по имени) вселенная (viśva), отмеченным (kalitām) образом --как символом-- (kalpanā) скелета (khaṭvāṅga) в форме (его собственного) физического тела (vigraha). Он вкушает (rasayati ca yad) (лучший напиток), содержащийся в черепе (kapālam) —который (символизирует) фрагмент (khaṇḍaka) "vedya", или объективную сторону вселенского проявления (vedya)—, лежащем (gam) в его (nija) руках (kara) --в богинях его чувств--, полном (pūrṇam) (этого) Нектара --лучшего напитка-- (rasa-āsava), имеющегося во вселенной (viśva). Это и (tad etad) (является) его (asya) обетом (vratam), (соблюдать который) (ca) очень трудно (su-durlabham) и (ca) легко (sulabham) (одновременно)||79-80||


Таким образом (evam), этот (etad eva) его (asya) —Познающего Самость (jñāninaḥ)— обет (vratam), о котором (yad) будет говориться позже (vakṣyamāṇam), (состоит из) niyama, или обряда (niyamaḥ) для умилостивления (samārādhanāya) божества (devatā) (по имени) собственная (sva) Самость (ātma). Какого рода (kīdṛśam) это (tad)? --На что похож (его) обет?--. (Abhinavagupta) сказал (āha): "sudurlabhaṁ ca sulabhaṁ ca" (su-durlabham ca sulabham ca iti). (Это является) "sudurlabha", или "очень трудным для соблюдения" (su-durlabham) по такой причине (atas): "Потому что уничтожение (parikṣayāt) изначального неведения --Āṇavamala-- (akhyāti) совершается (kṛtvā) с чрезмерными (suṣṭhu) трудностями (duḥkhena) (и) достигается (labhyate) по Милости (anugraheṇa) Всевышнего (parama) Владыки (īśvara), которая проявляется как (rūpeṇa) акт избегания, или исключения (parihāra) (любого) другого (anya) метода (upāya... iti)". И (ca) аналогично (tathā) "sulabham", или "легко соблюдать" (sulabham ca) по такой причине (atas): "(Потому что) это легко достижимо (sukhena... labhyate) без (vinā) проблемы (kadarthanām) иметь (svī-kāra) ограничения в еде (āhāra-niyama) и т.д. (ādi), (а также) использовать (bharaṇa) внешне (bāhya) кости (asthi), пепел (bhasma) и тому подобное (ādi... iti)".

"Чем (kim) (является) этот (tad) обет (vratam... iti)?". (Abhinavagupta) сказал (āha):"Sarvaṁ" (sarvam) и т.д. (iti-ādi).

Он воспринимает --осознаёт-- (samīkṣate) всё (sarvam) это (idam) --а именно, вселенную--, чья природа (yad... rūpam) кажется (avabhāsa) двойственной (bheda) (только) в уме человека (prātītikam), посредством недвойственного воззрения (abheda-dṛśā), основанного на (pariśīlanena) размышлении (yukti), проявленных Писаниях (āgama) (и) опыте (anubhava), (и чувствует:) "Только Я сияю (ekaḥ sphurāmi) как всё (sarvam) это (idam... iti)".

Как (было сказано) (yathā) в стихах почтенной Bhagavadgītā (śrī-bhagavadgītāsu):

"Тот, чей ум (ātmā) полностью сконцентрирован (yukta) благодаря (практике) Йоги (yoga) (и) смотрит на всех одинаково --т.е. наделён невозмутимостью-- (sama-darśanaḥ), везде (sarvatra) видит (īkṣate) Самость (ātmānam), существующую (stham) во всех (sarva) существах (bhūta), и (ca) всех (sarva) существ (bhūtāni) в Самости (ātmani... iti-ādi)".

Таким образом (evam), (тогда) интеллектуальная твёрдость (buddhi-dārḍhyam) в отношении недвойственности (abheda), на самом деле, (и есть) (eva) обет (vratam).

Более того (anyat ca), то, что (yad) (Познающий Самость) рассматривает (manute) Чистое Сознание (saṁvidam) покоящимся и наслаждающимся на (niratām) кладбище (śmaśāna) (по имени) вселенная (viśva), (является) также (tad api) (частью его) обета (vratam).

При рассмотрении (iti kṛtvā), что (yathā) вселенная (viśvam), сформированная из (sva-bhāvam) субъектов (grāhaka) (и) объектов (grāhya), заполнена (samākrāntam) сотнями (śata) трупов (śava), (называемых) вещами (padārtha), характеризующимися (lakṣaṇa) (их) инертностью --безжизненностью-- (jaḍa), (например,) горшки (ghaṭa), тела (deha) и пр. (ādi), она --вселенная-- (tad) (является), несомненно (eva), "śmaśāna" (śmaśānam), (или) кладбищем --букв. рощей предков-- (pitṛvanam). (Почему?) Потому что (yatas) только (ekā) Чистое Сознание (saṁvid), (также известное как) Возлюбленная Благоприятного --т.е. Śakti-- (bhagavatī), не инертно/а --Она живая-- (ajaḍā). По этой причине (atas) все (sarvam) эти (idam) другие (вещи) (anyat), сияющие (ullāsitam) из Неё (tad), инертны (jaḍam) (и) представляют собой (sthānīyam) трупы (śava), (и именно) из-за этого (atas) в случае вселенной (viśvasya) имеется сходство (sādṛśyam) с кладбищем (śmaśānena).

(Следовательно, фраза "saṁvidaṁ manute| Viśvaśmaśānaniratāṁ", встречающаяся в строфе 79, интерпретируется так:) Он --Познающий Самость-- рассматривает (manute) т.е. осознаёт (avabudhyate)— Чистое Сознание (saṁvidam), существующее (vartinīm) посреди (madhya) великого ужаса --этого мира-- (mahā-bhīṣaṇe), где имеется рождение и смерть (samutpatti-nidhanatayā), полностью покоящимся и наслаждающимся (niḥśeṣeṇa ratām) на кладбище (tasmin... śmaśāne) (по имени) вселенная (viśva).

(В общем,) тот, кто соблюдает (такой) обет --т.е. Познающий Самость-- (vratī), живёт (vasati) действительно (kila) на кладбище (śmaśāne). Также (punar) этот "alaukika" --не относящийся к миру-- (Познающий Самость), который соблюдает (такой) обет (ayam... alaukikaḥ vratī), осознавая, что (iti matvā): "Я сам (aham eva) действительно (paramārthaḥ) (являюсь) везде (sarvatra) единственным (eka) Принципом (tattva), (известным как) Сознание (cit... iti)", играет (krīḍām kurvāṇaḥ) как (vat) сумасшедший (unmatta) вместе с (saha) инертными вещами (jaḍaiḥ), (проявляющимися как) ограниченные существа (paśu-pramātṛbhiḥ) и (ca) объекты (prameyaiḥ), (такие как) горшки и пр. (ghaṭa-ādibhiḥ), которые олицетворяют (sthānīyaiḥ) мёртвых (pareta) во время их обитания (adhyāste) в этой (imām) резиденции (bhuvam) Saṁsāra --Трансмиграции, наполненной страданиями-- (saṁsāra), которая является ужасным кладбищем (bhīṣaṇam śmaśāna-sva-bhāvām), (поскольку) там находится смерть, или прекращение (nidhanatayā) всех (sarva) субъектов (pramātṛ) (и) объектов (prameya).

Кроме того (anyat ca), (Abhinavagupta сказал,) что (yad) (Познающий Самость) рассматривает (manute) Чистое Сознание (saṁvidam) как "vigrahakhaṭvāṅgakalpanākalitām" (vigraha-khaṭvāṅga-kalpanā-kalitām... iti).

"Vigraha" (vigrahaḥ) (означает) "физическое тело" (śarīram), (и) это --vigraha, или физическое тело-- (saḥ) (является) бесспорно (eva) "khaṭvāṅga-kalpanā" (khaṭvāṅga-kalpanā), (или) формой (vidhiḥ) скелета (kaṅkāla). Будучи остатком (śeṣī-bhūtaḥ) накопленных отпечатков (saṁskāra), vigraha --физическое тело-- (vigrahaḥ) Yogī (yoginaḥ kila), который рассматривает (manyamānasya) свою собственную Самость (sva-ātmānam), как существующую вне (atītam) физического тела (śarīra) из-за полного уничтожения (saṅkṣayāt) ошибочного восприятия (durgraha), (проявляющегося как) ложное представление (abhimāna) о том, что субъективность (pramātṛtā) является его телом (sva-śarīra) --ложная концепция, что реальный субъект — это физическое тело--, (есть) фактически (prāyam eva) труп (śava) (для него). В случае (этого Yogī), думающего таким образом (iti avadhārayataḥ), его собственное (sva) физическое тело (śarīram eva) (становится) формой, или образом (kalpanā), демонстрирующим "kaṅkālamudrā", или "символ скелета" (kaṅkāla-mudrā). (И наконец, слово) "kalitām" (в выражении "vigrahakhaṭvāṅgakalpanākalitām") (kalitām) (означает, что он --Познающий Самость, соблюдающий этот обет-- считает Чистое Сознание) как отмеченное (mudritām) тем (символом скелета) (tayā) в качестве опоры (ādhāratvena) для (наслаждения) объектами (bhogya).

Храбрый аскет (vīra-vratinaḥ), пребывающий (sthasya) на кладбище (śmaśāna), действительно (hi) должен быть (bhāvyam) (помечен) символом скелета (khaṭvāṅga-mudrayā). Следовательно (atas), в случае (Познающего Самость) (asya), чья форма (sva... vapuṣaḥ) есть Чистое Сознание (saṁvid), его акт рассмотрения (avadhārayataḥ) даже (api) своего собственного (sva) физического тела (śarīram) как фрагмента (bhinnam), наделённого состоянием "vedya", или "познаваемого" (vedyatayā), (является) его (asya) символом скелета --khaṭvāṅgamudrā, или kaṅkālamudrā-- (sā eva khaṭvāṅga-mudrā). Таким образом (iti), это (etad) также (api) (часть) его (asya) обета (vratam).

Более того (tathā), (Abhinavagupta сказал:) "vedyakhaṇḍakakapālaṁ rasayati" (vedya-khaṇḍaka-kapālam rasayati), а именно, он вкушает (Нектар, содержащийся в "vedyakhaṇḍakakapālam") (carvayati), то есть (yad ca): (1) "vedya" (vedyam) (есть) это (idam), состоящее из (rūpam) всех (sarva) объектов (bhogya), характеризующееся (lakṣaṇam) группой из пяти (pañcaka) вещей (viṣaya), (таких как) звук (śabda) и т.д. (ādi), (и) разделённое (paricchinnam) состояниями познаваемого объекта и следствия (jñeyatva-kāryatvābhyām); (2) таким образом (iti), "khaṇḍaka" --букв. фрагмент-- (khaṇḍakam) напоминает (prāyam) чашу, или резервуар (karpara); (и) (3) "kapālam" (kapālam) (— это) та самая вещь --чаша, или резервуар-- (tad eva), а именно, костный (asthi) фрагмент (śakalam) головы (śiras) --короче говоря, "череп"--. (Фраза "rasayati ca yad" в строфе 80 означает) "он вкушает (rasayati) ту часть вселенского Нектара, который содержится в этом черепе, приспособленном как чаша (yad)", (то есть,) он испытывает невероятный Восторг (camatkurute) методом (krameṇa) извлечения (āharaṇa) Экстракта --порции Нектара, пребывающего во вселенной-- (sāra), что (подразумевает) покой (viśrāntyā) в Полном и Совершенном (pūrṇa) Я-Сознании (ahantā). Таким образом (iti), это (etad) также (является) (api) (частью его) обета (vratam).

(Поскольку) напиток (pāna) отважных (vīra), который содержится (stham) в "kapāla", или черепе (kapāla), истинно вкушается (kila... rasyate) человеком, соблюдающим (такой) обет (vratinā), (поэтому Abhinavagupta в строфе 80) сказал так (iti āha): "viśvarasa" (viśvarasa iti).

Тот (asau) "bhāga" (bhāgaḥ) Экстракта (sāra), который (yaḥ) (пребывает) во вселенной (viśvasmin), содержащей (rūpe) группу из пяти (pañcaka) вещей (viṣaya), образующих "vedya", или объективную сторону вселенского проявления (vedya), (таких как) звук (śabda) и т.д. (ādi), всё, что (символизируется) фрагментом (khaṇḍe), (именуемым) "череп" (kapāla), (является) порцией (aṁśaḥ), полной (mayaḥ) Нектара (amṛta), вкушаемого (Познающим Самость) (carvaṇa). (И) эта самая вещь (saḥ eva) (есть) "rasāsava" (rasa-āsavaḥ), (или) лучший (uttamam) напиток (pānam), поскольку он дарует (dāyitvāt) Высшее (parama) Блаженство (ānanda). (Череп) — это "pūrṇa" (pūrṇa), (или) полный (nirbharam) того (Нектара) (tena).

Можно было бы (syāt) сказать (uktam) так (etad) (тогда:) "Череп (— это) (saḥ eva kapālam)чашеподобная (pātra-kalpaḥ) твёрдая (kaṭhinaḥ) часть (aṁśaḥ), которая (yaḥ) символизирует (sthānīyaḥ) фрагмент (śalka) вселенной (viśvasya). Порция (bhāgaḥ) Экстракта (sāra), содержащегося в (gataḥ) нём --в черепе-- (tad), способна (порождать) (kṣamaḥ) (Высший) Восторг (camatkāra). Поскольку он дарует (dāyitvāt) (такое) Наслаждение (āhlāda), (он известен как лучший) напиток (pānam... iti).

Череп (kapālam) находится (gatam bhavati) действительно (tu) в руках (kara) аскета (vratinaḥ... iti). (Вот почему Abhinavagupta) сказал (āha) (в строфе 80): "nijakaragam" (nijakaragam iti).

Руки (karāḥ), которые (ye) (являются) "nija" (nijāḥ), (или) его собственными (svātmīyāḥ), (образуют) лучи (marīcayaḥ) Сознания (cit), сущностная природа которых (sva-bhāvāḥ) — это богини (devī) чувств (karaṇa), (как например,) сила видения (cakṣus) и так далее (ādi). В них (teṣu) этот (tad) фрагмент (khaṇḍakam) "vedya" ---объективной стороны вселенского проявления-- (vedya) становится вещью (viṣayatvam gacchati), (которая проявляется) в качестве объекта наслаждения (bhogyatayā). Таким образом (iti), (такой фрагмент "vedya", символизируемый черепом,) находится (gam) в его собственных (nija) руках (kara). Подобно тому, как (yathā) напиток (pānam) вкушается (pīyate) (простым аскетом) посредством черепа (kapālena), находящегося (sthena) в (его) руках (pāṇi), так же и (tathā eva) Нектар (rasa-āsavaḥ), пребываемый во вселенной (viśva), вкушается (āsvādyate) (великим) Yogī (yoginā) посредством черепа (kapālena), являющегося фрагментом (khaṇḍaka) "vedya", или объективной стороны вселенского проявления (vedya), после взятия (его) для себя (samāhṛtya) руками (karaiḥ) Чистого Сознания (saṁvid) (в образе богинь чувств, таких как) сила видения (cakṣus) и т.д. (ādi).

Таков (ayam) смысл (āśayaḥ) (тогда:) "Yogī (yogī), после ухватывания (āhṛtya) группы из пяти (pañcakam) вещей --звука и пр.-- (viṣaya) —которые были порождены таким образом (yathā-upanatam)— с помощью богинь (devībhiḥ) чувств (karaṇa), в должное время (yuktyā) достигает (bhajamānaḥ) непрерывного (avyucchinnā) покоя (viśrānti) в Bhairava --Господе Śiva-- (bhairava), являющимся его собственным (sva) Сознанием в Абсолютной Свободе (caitanya), (и), как его учили (yathā-upadiṣṭam... iti), пребывает (nirvāhayati) (в этом Состоянии), удерживая недвойственную точку зрения (advaya-dṛśā) до (paryantam) последнего (carama) мгновения (своего) времени (kṣaṇa)". Это (etad eva), на самом деле (eva), (является) обетом (vratam) того, кто лелеет лотосные стопы (своего) истинного Гуру (asya pariśīlita-sat-guru-caraṇa-paṅkajasya). Следовательно (atas), другие (типы внешних аскез) (anyat) только (mātram) высушивают тело (śarīra-śoṣaṇa... iti)||80||


Пока без разъясняющих примечаний

в начало


 Строфа 81

प्राक्प्रतिपादितं सङ्कलयन्नस्योपदेशस्योत्कृष्टत्वमाह


इति जन्मनाशहीनं परमार्थमहेश्वराख्यमुपलभ्य।
उपलब्धृताप्रकाशात्कृतकृत्यस्तिष्ठति यथेष्टम्॥८१॥


इति समनन्तरोक्तेन प्रकारेण यत्प्रतिपादितं रहस्यं परमार्थमहेश्वराख्यं तात्त्विकं महेश्वरमुपलभ्य स्वात्मनि दृढप्रतिपत्त्या सम्यगनुभूय। कीदृगाह जन्मनाशहीनमिति येनाधिगतेनोत्पत्तिमरणे न स्याताम् — इति यावत्। कृतकृत्यस्तिष्ठति यथेष्टमिति योग्येतत्प्राप्य कर्तव्यतान्तरस्याभावान्निष्पन्नपरपुरुषार्थो यथेष्टं स्वेच्छातिक्रमं विना स्वातन्त्र्येण चक्रभ्रमवद्धृतशरीरस्तिष्ठति कालमतिवाहयन्नास्ते। कथमाह उपलब्धृताप्रकाशादिति। एतद्रहस्यपरिशीलनेन सर्वासु दशास्वनुभवितृतया प्रकाशः परिस्फुरणं तस्मात् — इति शरीरस्थोऽपि पूर्णानन्दमयः — इति यावत्॥८१॥

Prākpratipāditaṁ saṅkalayannasyopadeśasyotkṛṣṭatvamāha


Iti janmanāśahīnaṁ paramārthamaheśvarākhyamupalabhya|
Upalabdhṛtāprakāśātkṛtakṛtyastiṣṭhati yatheṣṭam||81||


Iti samanantaroktena prakāreṇa yatpratipāditaṁ rahasyaṁ paramārthamaheśvarākhyaṁ tāttvikaṁ maheśvaramupalabhya svātmani dṛḍhapratipattyā samyaganubhūya| Kīdṛgāha janmanāśahīnamiti yenādhigatenotpattimaraṇe na syātām — Iti yāvat| Kṛtakṛtyastiṣṭhati yatheṣṭamiti yogyetatprāpya kartavyatāntarasyābhāvānniṣpannaparapuruṣārtho yatheṣṭaṁ svecchātikramaṁ vinā svātantryeṇa cakrabhramavaddhṛtaśarīrastiṣṭhati kālamativāhayannāste| Kathamāha upalabdhṛtāprakāśāditi| Etadrahasyapariśīlanena sarvāsu daśāsvanubhavitṛtayā prakāśaḥ parisphuraṇaṁ tasmāt — Iti śarīrastho'pi pūrṇānandamayaḥ — Iti yāvat||81||

Накопив (saṅkalayan) (всё, что) было объяснено (pratipāditam) ранее (prāk), (Abhinavagupta) высказался (āha) (в строфе 81 о) превосходстве (utkṛṣṭatvam) своего учения (asya upadeśasya):


Осознав (upalabhya) таким образом (iti) Того, кто известен как (ākhyam) Истинный (paramārtha) Великий (mahā) Владыка (īśvara), не подверженный (hīnam) рождению (janma) (и) смерти (nāśa), (Yogī --Познающий Самость--), достигший Высшей Цели существования (kṛta-kṛtyaḥ), остаётся (в физическом теле) (tiṣṭhati) по своему желанию (yathā-iṣṭam) из-за проявления (prakāśāt) (Великого Господа) как Состояния Воспринимающего (upalabdhṛtā)||81||


(Фраза "iti... paramārthamaheśvarākhyamupalabhya" означает следующее:) "Upalabhya" (upalabhya), (или) после полного переживания (samyak anubhūya) посредством устойчивого осознания (dṛḍha-pratipattyā) в самом себе (sva-ātmani). (Чего? "Paramārthamaheśvarākhyam", или) Непостижимой тайны (rahasyam), которая (yad) (уже) была объяснена (pratipāditam) (и) чьё имя (ākhyam) (—) "Paramārthamaheśvara" (paramārtha-mahā-īśvara), (или) Истинный (tāttvikam) Великий Владыка (mahā-īśvaram). (Как? "Iti" , или) способом (prakāreṇa), описанным (uktena) ранее (samanantara). Каков (этот Великий Владыка) (kīdṛk)? (Abhinavagupta) сказал (āha): "janmanāśahīnam" (janma-nāśa-hīnam iti), (или) тот, кто (более) не (na... syātām) обретает (yena adhigatena) рождения и смерти (utpatti-maraṇe). Таков смысл (iti yāvat).

(Выражение) "kṛtakṛtyastiṣṭhati yatheṣṭam" (kṛta-kṛtyaḥ tiṣṭhati yathā-iṣṭam iti) (означает, что) после достижения (prāpya) этого (осознавания Великого Господа) (etad), Yogī (yogī), в отсутствии (abhāvāt) другого обязательства (kartavyatā) (из-за) достижения им Высшей Цели существования (niṣpanna-para-puruṣa-arthaḥ), продолжает (tiṣṭhati) сохранять физическое тело (dhṛta-śarīraḥ). (Другими словами,) он продолжает проводить (ativāhayan āste) время (kālam) по своему желанию (yathā-iṣṭam) —т.е. свободно (svātantryeṇa), не (vinā) выходя за пределы (atikramam) своих собственных (sva) желаний (icchā), подобно (vat) вращению (bhrama) колеса (гончара) (cakra), (которое вращается свободно, но никогда не покидает своей оси)—.

Как (он может это делать) (katham)? (Abhinavagupta) сказал (āha) "upalabdhṛtāprakāśāt" (upalabdhṛtā-prakāśāt iti). Благодаря постоянному контакту (pariśīlanena) с этой (etad) Непостижимой Тайной (rahasya) --с Великим Владыкой--, вследствие этого (имеет место) (tasmāt) отображение (prakāśaḥ), (или) проявление (parisphuraṇam) (этого Великого Господа) как Состояния Воспринимающего (anubhavitṛtayā) во всех (других) состояниях --в бодрствовании, сне со сновидениями и глубоком сне-- (sarvāsu daśāsu... iti). (После этого Откровения,) хотя (api) (такой великий Yogī) остаётся (sthaḥ) в физическом теле (śarīra), (так или иначе), он наполнен (mayaḥ) Совершенным (pūrṇa) Блаженством (ānanda). Таково значение (iti yāvat)||81||


Пока без разъясняющих примечаний

в начало


 Строфа 82

इत्थं स्वात्मानं यः कश्चिज्जीवतां मध्याज्जानानः स सर्वस्तद्रूपः स्यात् — इत्यधिकारिनियमाभावमाह


व्यापिनमभिहितमित्थं सर्वात्मानं विधूतनानात्वम्।
निरुपमपरमानन्दं यो वेत्ति स तन्मयो भवति॥८२॥


इत्थमित्युक्तेन प्रकारेण व्यापिनमनवच्छिन्नचिदानन्दैकघनं शिवमभिहितं युक्त्यागमानुभवपरिशीलनक्रमेणावेदितं यो वेत्ति यः कश्चिदेव प्राणिप्रायो जानाति स सर्वस्त्यक्तसङ्कोचस्तन्मयः शिव एव स्यात् — इति। अत्र स्वात्मज्ञाने नाधिकारिनियमो यतो ये केचन जन्ममरणादिदोषाघ्रातास्तिर्यञ्चोऽपि वा ते सर्वे स्वात्ममहेश्वरप्रत्यभिज्ञानात्तन्मया भवन्ति — इति यच्छब्दस्य परामर्शः। कीदृशं च सर्वात्मानमिति। सर्वेषां प्रमातृप्रमेयाणामात्मा सर्वाणि वा प्रमातृप्रमेयाणि यस्यात्मा तं सर्वोत्तीर्णं सर्वमयमिति यावत्। अत एव विधूतं न्यक्कृतं सर्वदा सर्वत्र चिद्रूपतया स्फुरणान्नानात्वं भेदानन्त्यं येन तमेवमाकाङ्क्षाविरहान्निरुपमो विशेषणरहितः प्रकृष्ट आनन्दो यस्य तमेवंविधम् — इति स्वात्मानं जानानः सर्वः शिवरूपी स्यात् — इति॥८२॥

Itthaṁ svātmānaṁ yaḥ kaścijjīvatāṁ madhyājjānānaḥ sa sarvastadrūpaḥ syāt — Ityadhikāriniyamābhāvamāha


Vyāpinamabhihitamitthaṁ sarvātmānaṁ vidhūtanānātvam|
Nirupamaparamānandaṁ yo vetti sa tanmayo bhavati||82||


Itthamityuktena prakāreṇa vyāpinamanavacchinnacidānandaikaghanaṁ śivamabhihitaṁ yuktyāgamānubhavapariśīlanakrameṇāveditaṁ yo vetti yaḥ kaścideva prāṇiprāyo jānāti sa sarvastyaktasaṅkocastanmayaḥ śiva eva syāt — Iti| Atra svātmajñāne nādhikāriniyamo yato ye kecana janmamaraṇādidoṣāghrātāstiryañco'pi vā te sarve svātmamaheśvarapratyabhijñānāttanmayā bhavanti — Iti yacchabdasya parāmarśaḥ| Kīdṛśaṁ ca sarvātmānamiti| Sarveṣāṁ pramātṛprameyāṇāmātmā sarvāṇi vā pramātṛprameyāṇi yasyātmā taṁ sarvottīrṇaṁ sarvamayamiti yāvat| Ata eva vidhūtaṁ nyakkṛtaṁ sarvadā sarvatra cidrūpatayā sphuraṇānnānātvaṁ bhedānantyaṁ yena tamevamākāṅkṣāvirahānnirupamo viśeṣaṇarahitaḥ prakṛṣṭa ānando yasya tamevaṁvidham — Iti svātmānaṁ jānānaḥ sarvaḥ śivarūpī syāt — Iti||82||

Таким образом (ittham), тот (kaścid), кто (yaḥ) познаёт (jānānaḥ) свою собственную Самость (sva-ātmānam) среди (madhyāt) ограниченных существ (jīvatām), является (saḥ... syāt) сущностью (rūpaḥ) того (Великого Господа) (tad) во всей своей полноте (sarvaḥ) --он полностью есть Великий Владыка--. Поэтому (iti) (Abhinavagupta молча) декларирует (āha) (строфой 82) отсутствие (abhāvam) требований --букв. ограничений на то, чтобы быть "adhikārin", или тем, кто имеет право получать духовное знание-- (adhikāri-niyama) (касательно Знания о Самости):


Тот (saḥ), кто (yaḥ) знает (vetti) таким образом (ittham) Самость (ātmānam) всего (sarva), называемую (abhihitam) Всепроникающим (vyāpinam), кто усмирил безграничность двойственности (vidhūta-nānātvam) (и) чьё Высшее (parama) Блаженство (ānandam) не имеет себе равных (nirupama), является (bhavati) тождественным (mayaḥ) Ему (tad)||82||


(Термин) "Ittham" --букв. так, таким образом-- (ittham iti) (означает) способ (prakāreṇa), упомянутый (ранее) (uktena). (Выражение) "Vyāpinamabhihitam" --букв. называемый Всепроникающим-- (vyāpinam... abhihitam) (подразумевает) Того, кто стал известным (āveditam) —методом (krameṇa), основанным на (pariśīlana) рассуждении (yukti), проявленных Писаниях (āgama) (и) опыте (anubhava)— как Śiva (śivam), единая (eka) компактная масса (ghanam) непрерывных (anavacchinna) Сознания (cit) (и) Блаженства (ānanda). (Фраза) "yo vetti" --букв. тот, кто знает-- (yaḥ vetti) (означает) кого-то (kaścid eva), наделённого жизнью (prāṇi-prāyaḥ), кто (yaḥ) знает (jānāti). (Выражение) "sa tanmayo (bhavati)" --букв. он идентичен Ему-- (saḥ... tanmayaḥ) (указывает на тот факт, что такой человек,) отказавшийся от (всех своих) ограничений (tyakta-saṅkocaḥ), является (syāt) полностью (sarvaḥ) Śiva (śivaḥ eva... iti).

Отсутствует (na) требование (adhikāri-niyamaḥ) касательно этого Знания (atra... jñāne) о собственной (sva) Самости (ātma), потому что (yatas) все (te sarve) —кто угодно (ye kecana)—, кто пахнет (āghrātāḥ) ошибкой (doṣa), (известной как) рождение (janma), смерть (maraṇa) и т.д. (ādi), или (vā) даже (api) животные (tiryañcaḥ), становятся (bhavanti) тождественными (mayāḥ) Ему (tad) через признание (pratyabhijñānāt) того, что их собственная (sva) Самость (ātma) (является) Великим Господом (mahā-īśvara). Это то, что следует из использования слова "yad" (в строфе) (iti yad-śabdasya parāmarśaḥ) --"yad" появляется как "yaḥ" (мужского рода, ед.ч.) в "yo vetti" (тот, кто знает)--.

И (ca) каков (Великий Владыка) (kīdṛśam)? (Abhinavagupta сказал:) "sarvātmānaṁ" (sarvātmānam iti). Значение (sarvātmānaṁ") таково (iti yāvat): "Он (tam), превосходящий (uttīrṇam) всё (sarva) (и в то же время) имманентный (mayam) всему (sarva), (является) Самостью (ātmā) всех (sarveṣām) субъектов и объектов (pramātṛ-prameyāṇām), или (ещё) (vā) (Тем), чья (yasya) Самость (ātmā) (состоит из) всех (sarvāṇi) субъектов и объектов (pramātṛ-prameyāṇi)".

По этой самой причине (atas eva), (фраза "vidhūtanānātvam" означает:) "Тот (tam), благодаря которому (yena) "nānātva" (nānātvam) —безграничность (ānantyam) двойственности (bheda)— всегда (sarvadā) (и) везде (sarvatra) "vidhūta" (vidhūtam), (или) усмирённая (nyakkṛtam), из-за (Его) сияния (sphuraṇāt) в форме (rūpatayā) Сознания (cit)". (И) поэтому (evam) (оставшееся выражение "nirupamaparamānandaṁ" будет означать следующее:) Одно (tam) из таких качеств (evaṁvidham), чьим (yasya) высшим (prakṛṣṭa) Блаженством (ānandaḥ) (является) "nirupama" (nirupamaḥ), (или) без каких-либо (rahitaḥ) прилагательных (viśeṣaṇa) --т.е. невозможно квалифицировать с помощью прилагательного, неравенства, непревзойдённости, несравнимости-- из-за отсутствия (virahāt) желаний (ākāṅkṣā). Тот, кто познаёт (jānānaḥ) таким образом (iti) свою собственную Самость (sva-ātmānam), имеет (syāt) природу (rūpī) Śiva (śiva) во всей его полноте (sarvaḥ... iti)||82||


Пока без разъясняющих примечаний

в начало


 Дополнительная Информация

Габриэль Pradīpaka

Этот документ был составлен Габриэлем Pradīpaka, одним из двух основателей этого сайта, духовным гуру, экспертом в санскрите и философии Трика.

Для получения дополнительной информации о санскрите, йоге и философии, или если вы просто хотите оставить комментарий, задать вопрос или нашли ошибку, напишите нам: Это наша электронная почта.



Вернуться Строфы 75-78 Вверх  Продолжить чтение Строфы 83-86